категорії: література, літературна рецензія
Амелі Нотомб «Антихриста», або Чим живе пострадянська черга
Цю книгу я почала читати рано вранці. Попереду було три «точки» по Києву, у кожній із яких передбачалась недитяча черга. Як істинне дитя своєї епохи, навчене не втрачати дорогоцінний час, з дому я прихопила художнє чтиво - Амелі Нотомб «Антихриста». Попри безапеляційну назву, мова не про релігійні збочення фанатиків, а про звичайнісінькі перипетії студентського життя середньостатистичної замкненої у собі бельгійки.
«Втеча майстра Пінзеля» - свого роду, чарівна магічна казка, що попри смерть її Героя, України, а також прихильників творчості завершується по-казковому ж добре. Єшкілєву варто стоячи аплодувати за проведену роботу з дослідження історичних подій, пов’язаних із протистоянням Римської Католицької Церкви та представників гностицизму. Чудове володіння матеріалами щодо особливостей діяльності Лож та методів боротьби із ними Святої Інквізиції.
«Щоденник страченої» Марії Матіос є щоденником не лише за суттю: він навіть виданий у формі щоденника. А на початок винесені короткі речення-думки, які зустрічаються у самому «Жіночому літописі». Їх багато, але особисто мені у вічі кинулось три вислови, більше схожі на афоризми, ніж на частину цілісного тексту.
Про фільм “Прорвемось” будуть ще довго сперечатись критики, кіномани й пересічні глядачі, проте один стовідсотковий дебют відбувся точно. Саундпродюсеру стрічки варто аплодувати стоячи хіба за те, що гурт “Арахнофобія” відомий нині не лише вузькому колу експертів шоу-бізнесу та відданих прихильників.
30 квітня у Палаці мистецтв “Український Дім” відбулась незвична культурно-мистецька зустріч присвячена презентації Всеукраїнського громадського товариства “Бойківщина ХХІ століття”.
